Словник української мови у 20 томах

відпис

ВІ́ДПИС, у, ч.

1. заст. Письмова відповідь на лист, повідомлення, звернення і т. ін.

Написав усе, що сталося, і просив відпису (А. Свидницький);

Обернула [Целя] картку, щоби дочитати другу сторону, надіючися найти там просьбу про відпис хоч би кількох слів (І. Франко);

Півроку дожидався відповіді, а тоді попрохав вернути рукопис.., та аж на четверте прохання прийшов до мене відпис (Б. Грінченко).

2. діал. Список, рукописна копія.

Маємо цілий ряд українських відписів з старого збірника літописей [літописів] київських і галицько-волинських (М. Грушевський);

Хвилину дивився [гетьман] на оригінал і на відпис, зготовлений Орликом, ніби порівнюючи їх (Б. Лепкий).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відпис — Копія [IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. відпис — ві́дпис іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  3. відпис — Ві́дпис. Копія. Всехвальний ц[ісарско]~ к[оролівский] Суде! На підставі статута, предложеного тут А. в оригіналі, а Б. в удостовіренім відписі для реєстру стоваришень, основало ся в Балківцях стоваришенє з необмеженою порукою під назвою...  Українська літературна мова на Буковині
  4. відпис — -у, ч., заст. Письмова відповідь на лист і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. відпис — ВІ́ДПОВІДЬ (усне або письмове повідомлення, пояснення з приводу чийогось запитання, звертання тощо), ВІДВІ́Т заст., ВІДПОВІ́Т заст., ВІДМО́ВА заст.; ВІ́ДПИС (письмова відповідь). Він чекав на відповідь... Вона підняла голову і сказала: — Нехай я подумаю..  Словник синонімів української мови
  6. відпис — Ві́дпис, -су; -писи, -сів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. відпис — ВІ́ДПИС, у, ч., заст. Письмова відповідь на лист і т. ін. Написав усе, що сталося, і просив відпису (Свидн., Люборацькі, 1955, 216); Півроку дожидався відповіді, а тоді попрохав вернути рукопис.., та аж на четверте прохання прийшов до мене відпис (Гр., І, 1963, 454).  Словник української мови в 11 томах
  8. відпис — Відпис, -су м. Письменный отвѣтъ. Написав усе, що сталося, і просив відпису. Св. Л. 318.  Словник української мови Грінченка