відпис
ВІ́ДПИС, у, ч.
1. заст. Письмова відповідь на лист, повідомлення, звернення і т. ін.
Написав усе, що сталося, і просив відпису (А. Свидницький);
Обернула [Целя] картку, щоби дочитати другу сторону, надіючися найти там просьбу про відпис хоч би кількох слів (І. Франко);
Півроку дожидався відповіді, а тоді попрохав вернути рукопис.., та аж на четверте прохання прийшов до мене відпис (Б. Грінченко).
2. діал. Список, рукописна копія.
Маємо цілий ряд українських відписів з старого збірника літописей [літописів] київських і галицько-волинських (М. Грушевський);
Хвилину дивився [гетьман] на оригінал і на відпис, зготовлений Орликом, ніби порівнюючи їх (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)