віконечко —
віко́нечко іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
віконечко —
-а, с. Зменш.-пестл. до вікно 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
віконечко —
ВІКО́НЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до вікно́ 1, 2, 6. У невеличке надвірне віконечко заглядав світ рожевим поглядом (Панас Мирний); Я знайшов касу й постукав у віконечко, але воно не відчинялось (Л.
Словник української мови у 20 томах
віконечко —
ВІКО́НЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до вікно́ 1, 2. У невеличке надвірне віконечко заглядав світ рожевим поглядом (Мирний, І, 1954, 324); Я знайшов касу й постукав у віконечко, але воно не відчинялось (Сміл., Сашко, 1957, 154).
Словник української мови в 11 томах
віконечко —
Віконечко, -ка с. ум. отъ вікно.
Словник української мови Грінченка