віконечко

ВІКО́НЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до вікно́ 1, 2.

У невеличке надвірне віконечко заглядав світ рожевим поглядом (Мирний, І, 1954, 324);

Я знайшов касу й постукав у віконечко, але воно не відчинялось (Сміл., Сашко, 1957, 154).

Значення в інших словниках

1. віконечко — віко́нечко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. віконечко — -а, с. Зменш.-пестл. до вікно 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віконечко — ВІКО́НЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до вікно́ 1, 2, 6. У невеличке надвірне віконечко заглядав світ рожевим поглядом (Панас Мирний); Я знайшов касу й постукав у віконечко, але воно не відчинялось (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. віконечко — Віко́нечко, -ка, -ку; -нечка, -нечок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. віконечко — Віконечко, -ка с. ум. отъ вікно.  Словник української мови Грінченка