вілляти Вілля́ти, вілля́ю, вілля́єш і віллю́, віллє́ш; вілля́в, вілля́ла Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках вілляти — вілля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови вілляти — див. увілляти. Великий тлумачний словник сучасної мови вілляти — ВІЛЛЯ́ТИ див. увілля́ти. Словник української мови у 20 томах вілляти — ВІЛЛЯ́ТИ див. увілля́ти. Словник української мови в 11 томах