вінок —
див. вінець
Словник церковно-обрядової термінології
вінок —
[в'інок] -нка, м. (на) -нку, мн. -нки, -нк'іў
Орфоепічний словник української мови
вінок —
-нка, ч. 1》 Квіти, листя, гілки і т. ін., сплетені в коло, яким звичайно прикрашають голову. || Зробл. з квітів, зілля і т. ін. прикраса, яку кладуть на могилу. || у знач. присл. вінком. Лавровий вінок — символ слави, перемоги, нагороди.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вінок —
ВІНО́К, нка́, ч. 1. Квіти, листя, гілки і т. ін., сплетені в коло. Дівчата танцюють .. Мають на головах вінки з квіток (І. Нечуй-Левицький); А там я з них [волошок], та з барвінку, та з чорнобривців вінки на Купала плела (І.
Словник української мови у 20 томах
вінок —
ла́вро́вий віно́к. Слава, почесті. Тяжко ж йому (Шевченкові) на чужині І в вінку лавровім... (Пісні та романси..); (Убийбатько:) Хіба ще хто хоче прославитись, крім мене? Хто ж цей, сказати б, мій конкурент на лавровий вінок, мій злий суперник? (І.
Фразеологічний словник української мови
вінок —
ВІНО́К, нка́, ч. 1. Квіти, листя, гілки і т. ін., сплетені в коло, яким звичайно прикрашають голову. Дівчата танцюють.. Мають на головах вінки з квіток (Н.-Лев., III, 1956, 315); В вінку з пшеничного колосся Почесна грамота за труд (Мур., Весілля..
Словник української мови в 11 томах
вінок —
(ст.слов.) Декоративний орнаментальний мотив у вигляді круга чи лінії, складений з квітів і рослинних елементів, іноді перевитих стрічками. Загалом круг в епоху Античності був атрибутом вічності, замкненості часу. Тому...
Архітектура і монументальне мистецтво