вінок
віно́к
-нка, ч.
1》 Квіти, листя, гілки і т. ін., сплетені в коло, яким звичайно прикрашають голову.
|| Зробл. з квітів, зілля і т. ін. прикраса, яку кладуть на могилу.
|| у знач. присл. вінком.
Лавровий вінок — символ слави, перемоги, нагороди.
Терновий вінок — символ страждання.
2》 перен. Коло, що його утворюють певні предмети.
3》 перен. Низка пісень, оповідань і т. ін.
4》 Коса, сплетена з цибулі, часнику тощо.
Великий тлумачний словник сучасної української мови