віртуоз

Віртуо́з, -за; -о́зи, -зів

Значення в інших словниках

1. віртуоз — віртуо́з іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. віртуоз — -а, ч. Виконавець, який досконало володіє технікою свого мистецтва. || чого. Людина, що досягла найвищого ступеня майстерності в якійсь справі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віртуоз — (від іт. virtuoso — дослівно мужній, доблесний) — артист-музикант, який досконало володіє виконавською технікою свого мистецтва.  Словник-довідник музичних термінів
4. віртуоз — ВІРТУО́З, а, ч. Виконавець гри на музичних інструментах, який досконало володіє технікою свого мистецтва. Зіверт прекрасно грає на скрипці, він просто віртуоз (Б.  Словник української мови у 20 томах
5. віртуоз — див. умілий  Словник синонімів Вусика
6. віртуоз — віртуо́з (італ. virtuoso, від лат. virtus – доблесть, талант) 1. Виконавець (музикант, актор, художник), який досконало володіє технікою свого мистецтва. 2. Людина, яка досягла в роботі високої майстерності.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. віртуоз — МА́ЙСТЕР (той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості), ВІРТУО́З, МИТЕ́ЦЬ, МАСТА́К розм., АРТИ́СТ розм., ШТУКА́Р розм., МАЙСТЕ́РНИК розм., МИСТЕ́ЦЬ заст., ТІМА́ХА заст.; УМІ́ЛЕЦЬ (ВМІ́ЛЕЦЬ), ЧАКЛУ́Н розм., БОГ розм.  Словник синонімів української мови
8. віртуоз — ВІРТУО́З, а, ч. Виконавець, який досконало володіє технікою свого мистецтва. Арсен згадав свою першу гру перед професором, тут, на цьому ж самому місці. Звідси почався його славний шлях віртуоза (Дмит.  Словник української мови в 11 томах