Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

віскривець

Віскри́вець, -вця; -ри́вці, -вців

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. віскривець — -вця, ч., діал. Шмаркач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. віскривець — ВІСКРИ́ВЕЦЬ, вця, ч., діал., вульг. Те саме, що віскря́к 2. Віскривець не може зрушити з місця. Сльози падають з очей і теж замерзають, перетворюючись на довгі бурульки (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. віскривець — Віскривець, -вця м. Сопливецъ, возгривецъ.  Словник української мови Грінченка