віскривець

віскри́вець

-вця, ч., діал.

Шмаркач.

Значення в інших словниках

1. віскривець — ВІСКРИ́ВЕЦЬ, вця, ч., діал., вульг. Те саме, що віскря́к 2. Віскривець не може зрушити з місця. Сльози падають з очей і теж замерзають, перетворюючись на довгі бурульки (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
2. віскривець — Віскри́вець, -вця; -ри́вці, -вців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. віскривець — Віскривець, -вця м. Сопливецъ, возгривецъ.  Словник української мови Грінченка