віскривець

ВІСКРИ́ВЕЦЬ, вця, ч., діал., вульг.

Те саме, що віскря́к 2.

Віскривець не може зрушити з місця. Сльози падають з очей і теж замерзають, перетворюючись на довгі бурульки (із журн.).

Значення в інших словниках

1. віскривець — -вця, ч., діал. Шмаркач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. віскривець — Віскри́вець, -вця; -ри́вці, -вців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. віскривець — Віскривець, -вця м. Сопливецъ, возгривецъ.  Словник української мови Грінченка