вітрогін —
і вітрогон, -гона, ч. 1》 зневажл. Легковажний, нерозсудливий хлопець, чоловік; жевжик. 2》 розм., рідко. Про людину, яка швидко ходить. 3》 тех. Пристосування для створення сильної течії повітря.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вітрогін —
ВІТРОГІ́Н див. вітрого́н.
Словник української мови у 20 томах
вітрогін —
ЛЕГКОВА́ЖНИЙ ім. (несерйозний чоловік), ЛЕГКОДУ́Х, ВІТРОГІ́Н (ВІТРОГО́Н) зневажл., ЖЕ́ВЖИК зневажл., ВЕРТИ́ХВІСТ зневажл., ШЕЛИ́ХВІСТ зневажл., МАРТОПЛЯ́С зневажл., СВИСТУ́Н зневажл., ШАЛАПУ́Т зневажл., ШАЛАПУ́ТНИК зневажл., ЦВИ́НДРИК діал.
Словник синонімів української мови
вітрогін —
ВІТРОГІ́Н, рідко ВІТРОГО́Н, го́на, ч. 1. зневажл. Легковажний, нерозсудливий хлопець, чоловік; жевжик. — Ти, бачу, з вітрогонів.. Хіба у такому ділі припада хапатись? (Вовчок, VI, 1956, 289); — Чи це серйозний хлопець, чи, може, якийсь вітрогон (Д.
Словник української мови в 11 томах