Значення в інших словниках
-
в’ялий —
В’Я́ЛИЙ, а, е. 1. Який перестав бути свіжим, соковитим; зів’ялий (про рослини). Запахла осінь в’ялим тютюном (Рильський, І, 1956, 63); Згадай же ти кохання наше, останній запах в’ялих трав (Гонч., Вибр.
Словник української мови в 11 томах