газетник —
газе́тник іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
газетник —
-а, ч., рідко. Те саме, що газетяр.
Великий тлумачний словник сучасної мови
газетник —
ГАЗЕ́ТНИК, а, ч., рідко. Те саме, що газетя́р. Нині газетникові потрібно бути ерудованим, грамотним і мати свій оригінальний стиль (із журн.
Словник української мови у 20 томах
газетник —
ЖУРНАЛІ́СТ (літературний працівник газет, журналів, радіо та ін.), ПРЕ́СА збірн.; ГАЗЕТЯ́Р, ГАЗЕ́ТНИК розм. (тільки газет). Ніхто з них не відав,.. Що він — журналіст фронтової газети (М.
Словник синонімів української мови
газетник —
ГАЗЕ́ТНИК, а, ч., рідко. Те саме, що газетя́р. Засіли письмаки собором у сто душ, високі розумом, в газетників преславні (Сл. Гр.); В цьому місті була не раз, та вперше прислухалась до газетника: — Останні навини, останні! (Ле, Вибр., 1939, 272).
Словник української мови в 11 томах
газетник —
Газетник, -ка м. Журналистъ, издающій газету или пишущій въ ней. Засіли письмаки собором у сто душ, високі розумом, в газетників преславні. К. Дз. 118.
Словник української мови Грінченка