газетник
ГАЗЕ́ТНИК, а, ч., рідко.
Те саме, що газетя́р.
Нині газетникові потрібно бути ерудованим, грамотним і мати свій оригінальний стиль (із журн.);
Там жваво крутиться на всі боки газетник у пошморганому кашкетику з неохайною рудою борідкою й сокирча стим носом (В. Винниченко);
В цьому місті була не раз, та вперше прислухалась до газетника: – Останні новини, останні! (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)