газетний
ГАЗЕ́ТНИЙ, а, е.
Прикм. до газе́та.
[Кіндрат Антонович:] До мене почали приходити за газетною бумагою [газетним папером] і з других слобід (М. Кропивницький);
Розмова оберталася навколо якихось газетних новин (Ю. Шовкопляс);
// Зробл. з газети.
Щербата лампа в газетному абажурі всю ніч стелю над ним коптить! (О. Гончар);
// Власт. газеті.
Леночка розповідала, вживаючи книжних зворотів мови, вона все хотіла потрапити в газетний тон (Ю. Яновський);
У значенні наказового способу може виступати неозначена форма дієслова (в закликах, газетних заголовках тощо) (з навч. літ.);
// Пов'язаний із випуском газети; журналістський.
Днів десять тому він у складі газетної бригади виїхав з Харкова до Дніпропетровська (В. Підмогильний).
Словник української мови (СУМ-20)