газетка

ГАЗЕ́ТКА, и, ж.

Зменш. до газе́та.

Він швиденько й акуратненько складає газетку й вітається з гостем (В. Винниченко);

Давайте краще домовимося зробити так, щоб у нас щодня була свiженька газетка (П. Загребельний);

Сотник Бойко машинально склав ту газетку увосьмеро й також хотів запхати до нагрудної кишені, але я його зупинив (В. Шкляр);

У середині 60-х років ХХ ст. із “Нашого слова” (Польща) виокремився черговий щомісячний додаток, а саме “Світанок” – газетка для українських дітей, яка їх не лише розважала, а передусім навчала рідної мови (з наук.-попул.).

Значення в інших словниках

1. газетка — газе́тка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. газетка — -и, ж. Зменш.-пестл. до газета.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. газетка — див. газета  Словник синонімів Вусика
4. газетка — ГАЗЕ́ТКА, и, ж. Зменш.-пестл. до газе́та. Його батько виписував кілька польських газеток (Н.-Лев., II, 1956, 39); Тут [на столику] знайдеш свіженьку га-аетку і журнал "Огонек" (Шиян, Баланда, 1957, 83).  Словник української мови в 11 томах