гайвороння —
га́йвороння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
гайвороння —
-я, с. Збірн. до гайворон.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гайвороння —
ГА́ЙВОРОННЯ, я, с. Збірн. до га́йворон. Налякане заколотом, знялось з сусідньої стріхи гайвороння (М. Коцюбинський); Потоком лежали незаймані густі родючі ниви, вкриті хмарами чорного крикливого гайвороння (Я. Качура); Постріли ..
Словник української мови у 20 томах
гайвороння —
ГА́ЙВОРОННЯ, я, с. Збірн. до га́йворон. Налякане заколотом, знялось з сусідньої стріхи гайвороння (Коцюб., II, 1955, 14); Потоком лежали незаймані густі родючі ниви, вкриті хмарами чорного крикливого гайвороння (Кач., Вибр., 1953, 41); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
гайвороння —
Гайвороння, -ня с. Грачи. Як же закрякає гемонське гайвороння та здійметься, наче хмара. Стор. I. 125.
Словник української мови Грінченка