галас —
[галас] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў
Орфоепічний словник української мови
галас —
-у, ч. 1》 Безладне звучання багатьох голосів; крики, гамір. 2》 перен. Те саме, що розголос; сенсація. 3》 іст. Бойовий маневр запорізьких козаків, що полягав у змішуванні їх із ворожим військом і перетворенні його в такий спосіб у некеровану, безладну юрбу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
галас —
ГА́ЛАС, у, ч. Безладне звучання багатьох голосів; крики, гамір. Усі разом загомоніли, та той тієї, той своєї! Нічого не розбереш; .. один крик, галас... (Панас Мирний); Птаство з галасом накинулось на розсипану мамалигу (М.
Словник української мови у 20 томах
галас —
див. гамір; звучання
Словник синонімів Вусика
галас —
ГА́ЛАС, у, ч. 1. Безладне звучання багатьох голосів; крики, гамір. Усі разом загомоніли, та той тієї, той своєї! Нічого не розбереш;.. один крик, галас… (Мирний, II, 1954, 229); Птаство з галасом накинулось на розсипану мамалигу (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
галас —
Галас, -су м. Крикъ, шумъ, вопль. Зареготались нехрещені.... гай обізвався; галас, зик, орда мов ріже. Шевч. 29.
Словник української мови Грінченка