галас
ГА́ЛАС, у, ч.
Безладне звучання багатьох голосів; крики, гамір.
Усі разом загомоніли, та той тієї, той своєї! Нічого не розбереш; .. один крик, галас... (Панас Мирний);
Птаство з галасом накинулось на розсипану мамалигу (М. Коцюбинський);
Довго блукаю по базару .. Галас, лайка, шум од безперестанного руху безлічі людей, коней, волів, гарб (П. Колесник);
* Образно. Десь поблизу заторохтіли з усіх боків, захлинаючись, зенітки, знявся й інший вогнепальний галас (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)