галочка —
га́лочка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
галочка —
-и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до галка 1). 2》 Пестливе звертання до жінки. 3》 розм., перен. Позначка в документах про виконання чого-небудь. Поставити галочку. Заради галочки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
галочка —
ГА́ЛОЧКА, и, ж. 1. Зменш. до га́лка 1. Ой літає чорна галочка по полю, А черкає крилечками по йому (з народної пісні); Коточок, не йди рано в садочок, не полохай галочок (з народної пісні); Летять галочки у три рядочки, А зозуля попереду (І.
Словник української мови у 20 томах
галочка —
ГА́ЛОЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до га́лка 1. Ой літає чорна галочка по полю, А черкає крилечками по йому (Нар. лірика, 1956, 364); Летять галочки у три рядочки, А зозуля попереду (Н.-Лев., II, 1956, 422). 2. Пестливе звертання до жінки. — Мотрусю!...
Словник української мови в 11 томах
галочка —
Галочка, -ки ж. ум. отъ галка. 2) = галонька 2.
Словник української мови Грінченка