галочка

га́лочка

-и, ж.

1》 Зменш.-пестл. до галка 1).

2》 Пестливе звертання до жінки.

3》 розм., перен. Позначка в документах про виконання чого-небудь. Поставити галочку. Заради галочки.

Значення в інших словниках

1. галочка — га́лочка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. галочка — ГА́ЛОЧКА, и, ж. 1. Зменш. до га́лка 1. Ой літає чорна галочка по полю, А черкає крилечками по йому (з народної пісні); Коточок, не йди рано в садочок, не полохай галочок (з народної пісні); Летять галочки у три рядочки, А зозуля попереду (І.  Словник української мови у 20 томах
3. галочка — див. кохана  Словник синонімів Вусика
4. галочка — Га́лочка, -чки, -чці; -чки, -чок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. галочка — ГА́ЛОЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до га́лка 1. Ой літає чорна галочка по полю, А черкає крилечками по йому (Нар. лірика, 1956, 364); Летять галочки у три рядочки, А зозуля попереду (Н.-Лев., II, 1956, 422). 2. Пестливе звертання до жінки. — Мотрусю!...  Словник української мови в 11 томах
6. галочка — Галочка, -ки ж. ум. отъ галка. 2) = галонька 2.  Словник української мови Грінченка