галочка
ГА́ЛОЧКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до га́лка 1.
Ой літає чорна галочка по полю, А черкає крилечками по йому (Нар. лірика, 1956, 364);
Летять галочки у три рядочки, А зозуля попереду (Н.-Лев., II, 1956, 422).
2. Пестливе звертання до жінки.
— Мотрусю! — підкравшись до неї, тихо обізвав Василь. — Чого се ти, моя галочко? (Мирний, IV, 1955, 166).
Словник української мови (СУМ-11)