галузка —
-и, ж. Зменш. до галуза.
Великий тлумачний словник сучасної мови
галузка —
ГАЛУ́ЗКА, и, ж. Зменш. до галу́за. Іван накидав сухих галузок і підпалив (М. Коцюбинський); Тріщить ліщина, падають з неї галузки (Остап Вишня); Пронизливо трiщав, ламався пiд ногами хмиз, i боляче хльоскали по обличчю галузки (Б.
Словник української мови у 20 томах
галузка —
ГІ́ЛКА (відросток, пагін дерева, куща й т. ін.), ГАЛУ́ЗКА, ГАЛУЗИ́НА, ВІ́ТА, ГА́ЛУЗЬ, ВІ́ТКА розм., ВІТЬ розм. рідше, БИ́ЛО діал.; ЛА́ПА (перев. хвойного дерева або пишна). Пташка з гілки ізлетіла й цвітом гілка затремтіла (П.
Словник синонімів української мови
галузка —
ГАЛУ́ЗКА, и, ж. Зменш. до галу́за. Іван накидав сухих галузок і підпалив (Коцюб., II, 1955, 347); Тріщить ліщина, падають з неї галузки (Вишня, II, 1956, 154); *У порівн. Рука хибнула, і булава, як зрубана галузка, зірвалася на землю (Ле, Наливайко, 1957, 419).
Словник української мови в 11 томах
галузка —
Галузка, -ки ж. ум. отъ галуза.
Словник української мови Грінченка