галузка
ГАЛУ́ЗКА, и, ж.
Зменш. до галу́за.
Іван накидав сухих галузок і підпалив (М. Коцюбинський);
Тріщить ліщина, падають з неї галузки (Остап Вишня);
Пронизливо трiщав, ламався пiд ногами хмиз, i боляче хльоскали по обличчю галузки (Б. Антоненко-Давидович);
* У порівн. Рука хибнула, і булава, як зрубана галузка, зірвалася на землю (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)