ганити —
-ню, -ниш, недок., перех. 1》 Те саме, що гудити. 2》 Докоряти кому-небудь; лаяти, сварити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ганити —
ГА́НИТИ, ню, ниш, недок., кого, що. 1. Виносити осуд, висловлювати незадоволення; судити; протилежне хвалити. Коли маєте мою одежину ганити, геть з мого двора (Марко Вовчок); З неї сміялися, кепкували, на неї гримали...
Словник української мови у 20 томах
ганити —
Оскаржити судовий вирок
Словник застарілих та маловживаних слів
ганити —
див. ганьбити; дорікати; лаяти
Словник синонімів Вусика
ганити —
ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ...
Словник синонімів української мови
ганити —
ГА́НИТИ, ню, ниш, недок., перех. 1. Те саме, що гу́дити. — Коли маєте мою одежину ганити, геть з мого двора (Вовчок, І, 1955, 96); Вони [космополіти] перекручено тлумачили творчість класиків...
Словник української мови в 11 томах
ганити —
Ганити, -ню, -ниш гл. Порицать, укорять, бранить, злословить, порочить, поносить, безчестить. Служив Москві, Іване, а вона ж його гане. Ном. № 669.
Словник української мови Грінченка