гармоніювати —
-юю, -юєш, недок. і док. 1》 неперех. Бути у відповідності з ким-, чим-небудь. 2》 перех., муз. Те саме, що гармонізувати 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
гармоніювати —
ГАРМОНІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. муз. Те саме, що гармонізува́ти 1. Пісні в хорі оброблялися обережно, шанобливою рукою; керівник, сам композитор, тільки гармоніював їх мелодії (І. Волошин). 2. тільки 3 ос., з ким – чим.
Словник української мови у 20 томах
гармоніювати —
гармоніюва́ти (від грец. αρμονία – злагодженість) бути співзвучним, відповідати чомусь.
Словник іншомовних слів Мельничука
гармоніювати —
ГАРМОНУВА́ТИ (гармонійно поєднуватися з чим-небудь), ГАРМОНІЮВА́ТИ, ГАРМОНІЗУВА́ТИ рідше; ВПИ́СУВАТИСЯ (УПИ́СУВАТИСЯ) (відповідати оточенню). І море, і поле, і небо — все велично гармонувало між собою (О.
Словник синонімів української мови
гармоніювати —
ГАРМОНІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док. І. неперех. Бути у відповідності з ким-, чим-небудь. Темно-русяве волосся прекрасно гармоніювало з її білим матовим лицем і темно-голубими очима (Кобр., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
гармоніювати —
рос. гармонировать (від грец. harmonia — злагодженість) — бути співзвучним, відповідати чомусь.
Eкономічна енциклопедія