гармоніювати
ГАРМОНУВА́ТИ (гармонійно поєднуватися з чим-небудь), ГАРМОНІЮВА́ТИ, ГАРМОНІЗУВА́ТИ рідше; ВПИ́СУВАТИСЯ (УПИ́СУВАТИСЯ) (відповідати оточенню). І море, і поле, і небо — все велично гармонувало між собою (О. Гончар); Темно-русяве волосся прекрасно гармоніювало з її білим матовим лицем і темно-голубими очима (Н. Кобринська); Вода на лотоках поміж камінням шуміла неголосно й поетично й гармонізувала з тихим вечором, з ясними зорями (І. Нечуй-Левицький); Статуя вписувалась у нависле хмаровиння саду, була його душею (М. Рудь). — Пор. 1. ли́чити.
Словник синонімів української мови