гартівник —
гартівни́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
гартівник —
-а, ч. Той, хто гартує металеві вироби.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гартівник —
ГАРТІВНИ́К, а́, ч. Той, хто гартує металеві вироби; гартувальник. Гартівник займається термічним обробленням металу в полуменевих електричних печах (з наук.-техн. літ.); На підприємствах металообробки і машинобудування термічне оброблення виробів виконує гартівник (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
гартівник —
ГАРТІВНИ́К, а, ч. Той, хто гартує металеві вироби.
Словник української мови в 11 томах