гартівник
ГАРТІВНИ́К, а́, ч.
Той, хто гартує металеві вироби; гартувальник.
Гартівник займається термічним обробленням металу в полуменевих електричних печах (з наук.-техн. літ.);
На підприємствах металообробки і машинобудування термічне оброблення виробів виконує гартівник (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)