гартівник

гартівни́к

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. гартівник — -а, ч. Той, хто гартує металеві вироби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гартівник — ГАРТІВНИ́К, а́, ч. Той, хто гартує металеві вироби; гартувальник. Гартівник займається термічним обробленням металу в полуменевих електричних печах (з наук.-техн. літ.); На підприємствах металообробки і машинобудування термічне оброблення виробів виконує гартівник (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. гартівник — Гартівни́к, -ка́; -ники́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. гартівник — ГАРТІВНИ́К, а, ч. Той, хто гартує металеві вироби.  Словник української мови в 11 томах