1. Словник української мови у 20 томах

гартівник

ГАРТІВНИ́К, а́, ч.

Той, хто гартує металеві вироби; гартувальник.

Гартівник займається термічним обробленням металу в полуменевих електричних печах (з наук.-техн. літ.);

На підприємствах металообробки і машинобудування термічне оброблення виробів виконує гартівник (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гартівник — гартівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гартівник — -а, ч. Той, хто гартує металеві вироби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гартівник — Гартівни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гартівник — ГАРТІВНИ́К, а, ч. Той, хто гартує металеві вироби. Словник української мови в 11 томах