гартівник

гартівни́к

-а, ч.

Той, хто гартує металеві вироби.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гартівник — гартівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гартівник — ГАРТІВНИ́К, а́, ч. Той, хто гартує металеві вироби; гартувальник. Гартівник займається термічним обробленням металу в полуменевих електричних печах (з наук.-техн. літ.); На підприємствах металообробки і машинобудування термічне оброблення виробів виконує гартівник (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. гартівник — Гартівни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гартівник — ГАРТІВНИ́К, а, ч. Той, хто гартує металеві вироби. Словник української мови в 11 томах