гартівник
гартівни́к
-а, ч.
Той, хто гартує металеві вироби.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гартівник — гартівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гартівник — ГАРТІВНИ́К, а́, ч. Той, хто гартує металеві вироби; гартувальник. Гартівник займається термічним обробленням металу в полуменевих електричних печах (з наук.-техн. літ.); На підприємствах металообробки і машинобудування термічне оброблення виробів виконує гартівник (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- гартівник — Гартівни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гартівник — ГАРТІВНИ́К, а, ч. Той, хто гартує металеві вироби. Словник української мови в 11 томах