гартівник

Значення в інших словниках

1. гартівник — гартівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. гартівник — -а, ч. Той, хто гартує металеві вироби. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гартівник — ГАРТІВНИ́К, а́, ч. Той, хто гартує металеві вироби; гартувальник. Гартівник займається термічним обробленням металу в полуменевих електричних печах (з наук.-техн. літ.); На підприємствах металообробки і машинобудування термічне оброблення виробів виконує гартівник (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
4. гартівник — Гартівни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)