гатка —
га́тка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
гатка —
-и, ж. Настил із дерева, хмизу і т. ін. для проїзду через болото. || Те саме, що гребля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гатка —
ГА́ТКА, и, ж. Настил з дерева, хмизу і т. ін. для проїзду через болото. Уночі частина козаків непомітно пройшла зробленою на болоті гаткою (з наук.-попул. літ.); // Те саме, що гре́бля.
Словник української мови у 20 томах
гатка —
I гат, гата, гать, гребелька, гребля, загата, пригата II див. перешкода
Словник синонімів Вусика
гатка —
ГА́ТКА (настил для проїзду через болото), ГАТЬ, ГА́ТА діал. Колона йшла лісовими болотяними стежками, настилаючи гать за гаттю, щоб провести артилерію та обози (П. Воронько).
Словник синонімів української мови
гатка —
ГА́ТКА, и, жін. Настил з дерева, хмизу і т. ін. для проїзду через болото. Уночі частина козаків непомітно пройшла зробленою на болоті гаткою (Історія СРСР, I, 1956, 180); // Те саме, що гребля.
Словник української мови в 11 томах