Гвіздо́чок, -до́чка, -до́чкові, на -до́чку; -до́чки, -ків
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
гвіздочок —
гвіздо́чок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
гвіздочок —
-чка, ч. Зменш.-пестл. до гвіздок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гвіздочок —
ГВІЗДО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до гвіздо́к. Аж з самого города приїжджав крамар з залізними гвіздочками (Г. Квітка-Основ'яненко); Можна, звичайно, взяти напрокат слона або в зоологічному садку, або в цирку, – але багато з ним клопоту...
Словник української мови у 20 томах
гвіздочок —
ГВІЗДО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до гвіздо́к. А ж з самого города приїжджав крамар з залізними гвіздочками (Кв.-Осн., II, 1956, 470); Марія дістала на гвіздочку під полицею сито й дала їй [Килині] (Головко, II, 1957, 113).
Словник української мови в 11 томах
гвіздочок —
Гвіздок, -дка м. 1) Гвоздь. Ном. № 12909. 2) = гак 2. Вх. Пч. II. 25. ум. гвіздочок.
Словник української мови Грінченка