Значення в інших словниках
-
гетьманство —
гетьма́нство іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
гетьманство —
-а, с., іст. 1》 Влада гетьмана; гетьманування. 2》 Територія і народ, підвладні гетьману.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гетьманство —
ГЕТЬМА́НСТВО, а, с., іст. 1. Влада гетьмана; гетьманування. [Байда:] Я не жалував своєї крові за Україну, бувши козаком, але гетьманство не по моїй силі (І.
Словник української мови у 20 томах
-
гетьманство —
ГЕТЬМА́НСТВО, а, с., іст. 1. Влада гетьмана; гетьманування. [Байда:] Я не жалував своєї крові за Україну, бувши козаком, але гетьманство не по моїй силі (Н.-Лев., II, 1956, 438); Юрій Хмельницький змушений був на початку 1663...
Словник української мови в 11 томах
-
гетьманство —
Гетьманство, -ва с. 1) Гетманство; достоинство, санъ, власть гетмана. Молодий на гетьманство. Ном. № 996. Од козацтва, од гетьманства високі могили, — більш нічого не осталось, та й ті розривають. Шевч. 123. Єврася Хмельниченка на гетьмана настановляли.
Словник української мови Грінченка