гетьманування —
гетьманува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
гетьманування —
-я, с., іст. Дія за знач. гетьманувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гетьманування —
ГЕТЬМАНУВА́ННЯ, я, с., іст. Дія за знач. гетьманува́ти. Повстання козакiв пiд гетьмануванням Павлюка скiнчилось битвою з поляками пiд Кумейками та Мошнами (І.
Словник української мови у 20 томах
гетьманування —
ГЕТЬМАНУВА́ННЯ, я, с., іст. Дія за знач. гетьманува́ти. За короткий час свого гетьманування Виговський встиг роздати велику кількість земель православним монастирям, українській шляхті і козацькій старшині (Іст.
Словник української мови в 11 томах
гетьманування —
Гетьманува́ння, -ня с. Гетманство, пребываніе гетманомъ.
Словник української мови Грінченка