глевтяк —
глевтя́к 1 іменник чоловічого роду глевкий хліб глевтя́к 2 іменник чоловічого роду, істота розм., частіше у множині
Орфографічний словник української мови
глевтяк —
-а, ч. 1》 Глевкий хліб. 2》 перен. Повільна у рухах, неповоротка людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
глевтяк —
ГЛЕВТЯ́К, а́, ч. 1. Глевкий хліб. Аж баба хліб бровку шпурнула І горло глевтяком заткнула, То він за кормом і погнавсь (І. Котляревський); Козаков довго дивився, як дітвора жадібно давиться гарячими глевтяками, і несподівано встав, зітхнувши (О.
Словник української мови у 20 томах
глевтяк —
див. вайлуватий; слабий; слабодухий; хліб
Словник синонімів Вусика
глевтяк —
ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал.
Словник синонімів української мови
глевтяк —
ГЛЕВТЯ́К, а́, ч. 1. Глевкий хліб. Аж баба хліб бровку шпурнула І горло глевтяком заткнула, То він за кормом і погнавсь (Котл., І, 1952, 134); Козаков довго дивився, як дітвора жадібно давиться гарячими глевтяками, І несподівано встав...
Словник української мови в 11 томах
глевтяк —
Глевтяк, -ка м. и глевчак, глев'як, -ка, м. Мякишъ недопеченнаго хлѣба. Аж баба хліб бровку шпурнула і горло глевтяком заткнула. Котл. Ен. ІІІ. 38.
Словник української мови Грінченка