гниличка —
гнили́чка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
гниличка —
-и, ж. Зменш. до гнилиця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гниличка —
ГНИЛИ́ЧКА, и, ж. Зменш. до гнили́ця. Він добув з-за пазухи гниличку і тикав її Прісьці в рот (Леся Українка); Любий брате, визріває дичка, Груші ударяють у спориш. Визбираю в пелену гнилички, Тільки ти вже поруч не стоїш (Л. Забашта).
Словник української мови у 20 томах
гниличка —
ГНИЛИ́ЧКА, и, ж. Зменш, до гнили́ця. Він добув з-за пазухи гниличку і тикав її Прісьці в рот (Л. Укр., III, 1952, 639); Любий брате, визріває дичка, Груші ударяють у спориш. Визбираю в пелену гнилички, Тільки ти вже поруч не стоїш (Забашта, Вибр., 1958, 26).
Словник української мови в 11 томах
гниличка —
Гниличка, -ки ж. ум. отъ гнилиця.
Словник української мови Грінченка