гниличка
ГНИЛИ́ЧКА, и, ж. Зменш, до гнили́ця.
Він добув з-за пазухи гниличку і тикав її Прісьці в рот (Л. Укр., III, 1952, 639);
Любий брате, визріває дичка, Груші ударяють у спориш. Визбираю в пелену гнилички, Тільки ти вже поруч не стоїш (Забашта, Вибр., 1958, 26).
Словник української мови (СУМ-11)