гнилиця
ГНИЛИ́ЦЯ, і, ж. Пригнилий плід дикої груші.
— Ми перерили все — хоч би тобі гнилиця… Вертайтеся, бо нічим поживиться (Гл., Вибр., 1957, 204);
Сад.. ще виповнений осінніми пахощами яблук, слив, гнилиць (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 195).
Словник української мови (СУМ-11)