гниличка

ГНИЛИ́ЧКА, и, ж.

Зменш. до гнили́ця.

Він добув з-за пазухи гниличку і тикав її Прісьці в рот (Леся Українка);

Любий брате, визріває дичка, Груші ударяють у спориш. Визбираю в пелену гнилички, Тільки ти вже поруч не стоїш (Л. Забашта).

Значення в інших словниках

1. гниличка — гнили́чка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гниличка — -и, ж. Зменш. до гнилиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гниличка — див. гнилий  Словник синонімів Вусика
4. гниличка — Гнили́чка, -чки, -чці; -чки́, -чо́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. гниличка — ГНИЛИ́ЧКА, и, ж. Зменш, до гнили́ця. Він добув з-за пазухи гниличку і тикав її Прісьці в рот (Л. Укр., III, 1952, 639); Любий брате, визріває дичка, Груші ударяють у спориш. Визбираю в пелену гнилички, Тільки ти вже поруч не стоїш (Забашта, Вибр., 1958, 26).  Словник української мови в 11 томах
6. гниличка — Гниличка, -ки ж. ум. отъ гнилиця.  Словник української мови Грінченка