Значення в інших словниках
-
годі —
Годиться, треба, слід [IV] — Годі — важко, трудно, неможливо, вистачить (див. словник Желехівського, т. І, стор. 147) у поясненнях викладене: «годиться, треба, слід» (528), тобто якраз навпаки.
Словник з творів Івана Франка
-
годі —
го́ді присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
-
годі —
ч. досить, вистачить, буде, хопить; (купити) ПР. нема як, не можна; (!)
Словник синонімів Караванського
-
годі —
присудк. сл., розм. 1》 Досить, вистачить. Та й годі — і тільки, та й усе. 2》 тільки з інфін. Не можна, немає можливості.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
годі —
ГО́ДІ, присл., розм. 1. Досить, вистачить. На сей раз годі, ніколи, вибачайте (Т. Шевченко); – Ну, годі вже, годі, угамуйся (Д. Мордовець); – Годі бродити світом! (Василь Шевчук). 2. тільки з інфін. Не можна, немає можливості.
Словник української мови у 20 томах
-
годі —
I (вигук), амба, буде, вистачить, доволі, досить, кінець, кінчай, край Фразеологічні синоніми: і годі; і доволі; і досить; і край; та й годі; та й край II див. багато
Словник синонімів Вусика
-
годі —
ли́хо та й го́ді. Уживається для вираження досади, жалю, незадоволення тощо; погано, неприємно і т. ін. Ніяк не розбере, що йому товкуєш (пояснюєш). Лихо та й годі! (Г. Квітка-Основ’яненко); Мені не спалося; лихо та й годі дожидатись було! (Марко Вовчок).
Фразеологічний словник української мови
-
годі —
ДО́СИТЬ присудк. сл. (перев. з побажанням, наказом закінчити, припинити щось), ДОВО́ЛІ, ВИ́СТАЧИТЬ, ГО́ДІ розм., БУ́ДЕ розм., ВСЕ (УСЕ́) розм., КІНЕ́ЦЬ розм., БА́СТА розм., ШАБА́Ш розм., ДО́СТА розм. — Досить тобі тинятися без діла (З.
Словник синонімів української мови
-
годі —
ГО́ДІ, присудк. сл., розм. 1. Досить, вистачить. На сей раз годі, ніколи, вибачайте (Шевч., VI, 1957, 204); — Гнобили нас. — Годі! Смерть буржуям! (Головко, 1, 1957, 66). ◊ Та й го́ді — і тільки, та й усе.
Словник української мови в 11 томах
-
годі —
Годі нар. 1) Полно, довольно, баста. Та годі сидіти, та пора летіти. Мет. От Іван і годі її стріляти. Рудч. Ск. І. 13.6. Ждала, ждала, та й годі сказала. Ном. № 5628. 2) Дальше нечего сказать, баста, да и только. Добре мені так, що годі. МВ. І. 15.
Словник української мови Грінченка