Значення в інших словниках
-
голосний —
(який сильно звучить) гучний, дзвінкий, звучний, (дуже сильний) громовий; (набрав великого розголосу) бучний, галасливий, (дуже дивує) книжн. сенсаційний.
Словник синонімів Полюги
-
голосний —
голосни́й прикметник
Орфографічний словник української мови
-
голосний —
ГУЧНИЙ, р. грімкий, с. громовий; (голос) ок. ляский, ляскучий; (базар) гомінливий, гомінкий, шумливий; (дзвоник) голосистий; (факт) широковідомий, знаменний; (- назву) претенсійний; (- подію) скандальний; (звук) ІД. голосівка.
Словник синонімів Караванського
-
голосний —
-а, -е. 1》 Який сильно звучить, добре чутний; гучний. || Шумливий, гомінкий. 2》 перен. Який став широко відомим; загальновідомий. 3》 перен. Надмірно претензійний. 4》 лінгв.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
голосний —
ГОЛОСНИ́Й, а́, е́. 1. Який сильно звучить, добре чутний; гучний. Адміністратор сів; поштар махнув на коней батогом, задзеленчав голосний дзвоник – і тільки курява встала... (Панас Мирний); Серед того шуму подекуди було чути голосну дівочу пісню (І.
Словник української мови у 20 томах
-
голосний —
Голосний, як дзвін, а дурний, як довбня. Любить багато і голосно говорити, але все дурниці.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
голосний —
I басистий, голосистий, гомеричний, гримкітливий, гримкучий, грімкий, громовий, гулкий, гучний, гучноголосий, гучномовний, дзвенячий, дзвінкий, дзвінковий, дзвінкоголосий, дзвінкучий, дзвінний, дзвоникуватий, дзвонний, дзвонистий, дзвонковий...
Словник синонімів Вусика
-
голосний —
ГАЛАСЛИ́ВИЙ (який зчиняє галас; сповнений галасу, криків), ГАМІРЛИ́ВИЙ, ГАМІРНИ́Й, ГУЧНИ́Й, ГОМІНЛИ́ВИЙ, ГОМІНКИ́Й, БУЧНИ́Й, ГОЛОСНИ́Й, ШУМЛИ́ВИЙ, ГАЛАСУВА́ТИЙ розм. Галасливим, радісним натовпом вибігли учні з школи (О.
Словник синонімів української мови
-
голосний —
ГОЛОСНИ́Й, а́, е́. 1. Який сильно звучить, добре чутний; гучний. Серед того шуму подекуди було чути голосну дівочу пісню (Н.-Лев., II, 1956, 97); Адміністратор сів; поштар махнув на коней батогом...
Словник української мови в 11 томах