Значення в інших словниках
-
голослівний —
голослі́вний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
голослівний —
-а, -е. Не підтверджений доказами, фактами; необґрунтований.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
голослівний —
ГОЛОСЛІ́ВНИЙ, а, е. Не підтверджений доказами, фактами; необґрунтований. – Я можу подати живі приклади, панове, щоб не бути голослівним (Ю. Смолич); – Своїми голослівними твердженнями ви нічого мені не доведете (Ю. Шовкопляс).
Словник української мови у 20 томах
-
голослівний —
БЕЗПІДСТА́ВНИЙ (позбавлений підстав, які роблять безсумнівним, безперечним що-небудь), БЕЗГРУНТО́ВНИЙ рідше; НЕВМОТИВО́ВАНИЙ, НЕМОТИВО́ВАНИЙ, НЕОБГРУНТО́ВАНИЙ, НЕСЛУ́ШНИЙ (позбавлений достатньої кількості фактів, доказів); ДОВІ́ЛЬНИЙ (який закономірно...
Словник синонімів української мови
-
голослівний —
ГОЛОСЛІ́ВНИЙ, а, е. Не підтверджений доказами, фактами; необгрунтований. — Я можу подати живі приклади, панове, щоб не бути голослівним (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 393); — Своїми голослівними твердженнями ви нічого мені не доведете (Шовк., Інженери, 1956, 185).
Словник української мови в 11 томах