Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

графа

Графа́, -фи́, -фі́; гра́фи, граф (гр.)

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. графа — графа́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири графи́  Орфографічний словник української мови
  2. графа — -и, ж. 1》 Смуга, стовпчик між двома вертикальними лініями в таблицях, у конторських і подібних до них книгах. 2》 Розділ тексту, рубрика.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. графа — Стовпець, див. шпальта  Словник чужослів Павло Штепа
  4. графа — ГРАФА́, и́, ж. 1. Смуга або стовпчик між двома вертикальними лініями в таблицях, у конторських і подібних до них книгах. У першій графі .. таблиць професор Драга наклеював вирізані з газет повідомлення (В.  Словник української мови у 20 томах
  5. графа — графа́ (від грец. γραφή – запис, накреслення) стовпець між двома вертикальними лініями в таблицях, конторських книгах; розділ тексту.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. графа — ГРАФА́, и́, ж. 1. Смуга, стовпчик між двома вертикальними лініями в таблицях, у конторських і подібних до них книгах. У першій графі..  Словник української мови в 11 томах
  7. графа — рос. графа (від грец. graphe — запис, накреслення) — стовпець між двома вертикальними лініями в таблицях, конторських книгах.  Eкономічна енциклопедія