графа

графа́

(від грец. γραφή – запис, накреслення)

стовпець між двома вертикальними лініями в таблицях, конторських книгах; розділ тексту.

Значення в інших словниках

1. графа — графа́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири графи́  Орфографічний словник української мови
2. графа — -и, ж. 1》 Смуга, стовпчик між двома вертикальними лініями в таблицях, у конторських і подібних до них книгах. 2》 Розділ тексту, рубрика.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. графа — Стовпець, див. шпальта  Словник чужослів Павло Штепа
4. графа — ГРАФА́, и́, ж. 1. Смуга або стовпчик між двома вертикальними лініями в таблицях, у конторських і подібних до них книгах. У першій графі .. таблиць професор Драга наклеював вирізані з газет повідомлення (В.  Словник української мови у 20 томах
5. графа — Графа́, -фи́, -фі́; гра́фи, граф (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. графа — ГРАФА́, и́, ж. 1. Смуга, стовпчик між двома вертикальними лініями в таблицях, у конторських і подібних до них книгах. У першій графі..  Словник української мови в 11 томах
7. графа — рос. графа (від грец. graphe — запис, накреслення) — стовпець між двома вертикальними лініями в таблицях, конторських книгах.  Eкономічна енциклопедія