графа
графа́
(від грец. γραφή – запис, накреслення)
стовпець між двома вертикальними лініями в таблицях, конторських книгах; розділ тексту.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- графа — графа́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири графи́ Орфографічний словник української мови
- графа — -и, ж. 1》 Смуга, стовпчик між двома вертикальними лініями в таблицях, у конторських і подібних до них книгах. 2》 Розділ тексту, рубрика. Великий тлумачний словник сучасної мови
- графа — Стовпець, див. шпальта Словник чужослів Павло Штепа
- графа — ГРАФА́, и́, ж. 1. Смуга або стовпчик між двома вертикальними лініями в таблицях, у конторських і подібних до них книгах. У першій графі .. таблиць професор Драга наклеював вирізані з газет повідомлення (В. Словник української мови у 20 томах
- графа — Графа́, -фи́, -фі́; гра́фи, граф (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- графа — ГРАФА́, и́, ж. 1. Смуга, стовпчик між двома вертикальними лініями в таблицях, у конторських і подібних до них книгах. У першій графі.. Словник української мови в 11 томах
- графа — рос. графа (від грец. graphe — запис, накреслення) — стовпець між двома вертикальними лініями в таблицях, конторських книгах. Eкономічна енциклопедія