1. Словник української мови в 11 томах

графа

ГРАФА́, и́, ж.

1. Смуга, стовпчик між двома вертикальними лініями в таблицях, у конторських і подібних до них книгах.

У першій графі.. таблиць професор Драга наклеював вирізані з газет повідомлення Радянського Інформбюро (Кучер, Чорноморці, 1956, 146);

У ті старі, давні часи на селах статистичної графи — народився — не заповняли (Ковінька, Кутя.., 1960, 3).

2. Розділ тексту, рубрика.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. графа — графа́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири графи́ Орфографічний словник української мови
  2. графа — -и, ж. 1》 Смуга, стовпчик між двома вертикальними лініями в таблицях, у конторських і подібних до них книгах. 2》 Розділ тексту, рубрика. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. графа — Стовпець, див. шпальта Словник чужослів Павло Штепа
  4. графа — ГРАФА́, и́, ж. 1. Смуга або стовпчик між двома вертикальними лініями в таблицях, у конторських і подібних до них книгах. У першій графі .. таблиць професор Драга наклеював вирізані з газет повідомлення (В. Словник української мови у 20 томах
  5. графа — графа́ (від грец. γραφή – запис, накреслення) стовпець між двома вертикальними лініями в таблицях, конторських книгах; розділ тексту. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. графа — Графа́, -фи́, -фі́; гра́фи, граф (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. графа — рос. графа (від грец. graphe — запис, накреслення) — стовпець між двома вертикальними лініями в таблицях, конторських книгах. Eкономічна енциклопедія