1. Словник української мови у 20 томах

графа

ГРАФА́, и́, ж.

1. Смуга або стовпчик між двома вертикальними лініями в таблицях, у конторських і подібних до них книгах.

У першій графі .. таблиць професор Драга наклеював вирізані з газет повідомлення (В. Кучер);

У ті старі, давні часи на селах статистичної графи – народився – не заповняли (О. Ковінька);

* Образно. Уже моє життя в інвентарі розбите і розписане по графах (В. Стус).

2. Розділ тексту, рубрика.

Олексій Іванович .. узяв ручку й рішуче написав в графі “Діагноз”: Nihil [нічого] (Б. Антоненко-Давидович);

Я взяв із течки матеріал відділу культури. Це засвідчував підпис підполковника Непрокіна у відповідній графі на першій сторінці (О. Шугай).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. графа — графа́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири графи́ Орфографічний словник української мови
  2. графа — -и, ж. 1》 Смуга, стовпчик між двома вертикальними лініями в таблицях, у конторських і подібних до них книгах. 2》 Розділ тексту, рубрика. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. графа — Стовпець, див. шпальта Словник чужослів Павло Штепа
  4. графа — графа́ (від грец. γραφή – запис, накреслення) стовпець між двома вертикальними лініями в таблицях, конторських книгах; розділ тексту. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. графа — Графа́, -фи́, -фі́; гра́фи, граф (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. графа — ГРАФА́, и́, ж. 1. Смуга, стовпчик між двома вертикальними лініями в таблицях, у конторських і подібних до них книгах. У першій графі.. Словник української мови в 11 томах
  7. графа — рос. графа (від грец. graphe — запис, накреслення) — стовпець між двома вертикальними лініями в таблицях, конторських книгах. Eкономічна енциклопедія